Бюрократія здатна рятувати бізнес? Німеччина та США

Read More

На початку статті ми ознайомимось з фіскальною системою Німеччини та США, а після цього перейдемо до їхніх стимулюючих заходів. В цій роботі я буду розглядати допомогу бізнесу в Німеччині та загальні монетарні стимули для фінансового ринку в США.

Податки

Одразу хочу звернути увагу, що податковий тиск в Німеччині скажений, особливо коли ми дивимось на цю табличку по країнах OECD:

Хоча існує цікава тенденція, яка демонструє, що в середньому тиск податків на одного робітника в країнах OECD почав зменшуватись, але це скоріш коригування, ніж планове зниження:

В США ситуація краща, особливо коли ми дивимось в розрізі домогосподарств:

Корпоративний податок/ЄСВ:

Німеччина — 30%/39.06%
США — 21%/15.3%
Джерело: https://tradingeconomics.com/country-list/corporate-tax-rate

Тобто, як ми бачимо, податкове навантаження велике, особливо в Німеччині. Фактично, кожного року до рук чиновників надходять шалені ресурси, які все одно витрачаються неефективно.

Про державний борг: https://t.me/Konkretyka/670

На фоні цього говорити, що бюрократія якось допомогла – це не серйозно, бо ці гроші узяті не з їх кишень, а з кишень платників податків. Взагалі, на цю тему дуже доцільно згадати слова фон Мізеса (книга «Бюрократія»):

Законодатели голосуют за расходование чужих денег. Избиратели, которые выбирают законодателей, в определенном смысле голосуют за то, чтобы их деньги расходовались на них самих… Взаимосвязь между налогами, которые уплачивает какой-либо индивид, и расходами, за которые он голосует, крайне слаба. Бюрократы, управляющие программами, также тратят чужие деньги. Неудивительно, что расходы на программы быстро возрастают. Бюрократы тратят чужие деньги на других людей. Отсюда расточительность и неэффективность расходования средств.

Звісно, захисники чиновників одразу звернуть увагу, що на фоні ситуації з Україною, дії західних урядів є досягненням, але це дуже поверхневий погляд. Бо хоч допомога в Німеччині та США дійсно відчутна, але там теж є свої нюанси. Зокрема, окрім звичайних грантів (які не треба повертати), там ще просувають багато кредитних ліній, які в таких умовах не гарантують порятунок бізнесу і ризикують деформувати систему (точніше, вона вже деформована).

Заходи в Німеччині

Важливо відзначити, що соціалістична Німеччина за рахунок тих ресурсів, які вона отримує від платників податків, зможе уберегти від радикального падіння свій ринок праці та рівень життя. Хоча, знову-таки, у цієї медалі є дві сторони. Одна – це допомога, інша – той факт, що держава забирає скажену частину доходу в компаній. І тому не дивно, що вони не здатні самостійно реагувати на кризові явища.

1. Підтримка малому бізнесу — до 15 000 євро (Soforthilfe).

Це одноразова виплата, що надходить автоматично по запиту підприємця. Однак ця сума, звісно, не покриває усіх витрат, якщо, скажімо,  у Вас до 10 співробітників. Але звісно допомагає бізнесу отримати безкоштовні ресурси. Фактично це є грантом, за який не треба платити податків (якщо у звітному періоді не буде доходу).
Повідомлення в Баварії про те, що зараз багато заявок, але чиновники запевняють, що всі охочі отримають допомогу: https://www.stmwi.bayern.de/soforthilfe-corona/
Форма для заповнення заявки тут: https://www.soforthilfe-corona.bayern/prweb/PRAuth/O2uGLpBPMrTQZeJSUjckRg%28%28*/!STANDARD

2. Kurzarbeitergeld. Виплати за скорочення робочого дня.

Одна з найцікавіших програм. Зокрема, якщо бізнес бачить, що в час кризи він не здатен отримувати достатній дохід, він може звернутись до урядової програми Kurzarbeitergeld. Ця програма дозволяє бізнесу зберегти частину штату, бо робітнику держава буде виплачувати 60–67% від його доходу.

Є дві схеми: якщо скоротили час роботи і відповідно ЗП, то держава компенсує 60–67% скороченої суми. Якщо повністю скоротили, то держава компенсує 60–67% від ЗП.

Головна ідея: Уряд таким чином хоче не просто не збільшувати безробіття, а зберегти умовну логістику підприємця. Простими словами, якщо підприємець за рахунок програми залишиться на ринку, то це автоматично знижує тиск на біржу праці. Але від сплати податків за інший персонал бізнес ніхто не звільняє. Також зазначу, що весь персонал на цю програму не перевести, існують обмеження.

Більше подробиць про програму в цьому відео: https://www.youtube.com/watch?v=Hc3vv5n0HxE

3. Darlehen або кредит зі ставкою від 1 до 7%.

Цей кредит чимось схожий на історію, яка зараз є в США. Зокрема, там уряд сплачує банкам комісію за видачу пільгових кредитів для малого бізнесу, про це я писав тут: https://t.me/Konkretyka/666

В Німеччині ризик за такий кредит розподілений наступним чином: рішення приймає банк і його ризик складає лише 10% від виданого кредиту. Однак через кризу банки не дуже активні в питанні видачі кредитів, тому цю програму, скоріш за все, переглянуть, і держава буде гарантувати стовідсоткову видачу коштів.

Але треба розуміти, що економічна криза завершиться не завтра і навіть не восени 2020. Відповідно, залучення кредитних ресурсів під фіксацію витрат на підтримку бізнесу – це дуже складний процес, який може не врятувати підприємства.

Також схожа програма є в Австрії, там вона покриває:

(i) прямые гранты, возвратные авансы и гарантии на сумму до 800 000 евро;

(ii) государственные гарантии по займам, которые выдают банки реальной экономике;

(iii) государственные займы с пониженной ставкой для компаний.
Джерело: 
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/de/IP_20_633

Але знову, таки варто розуміти, що ця кредитна допомога не є односторонню і її потрібно буде повертати, простими словами, ми отримаємо мінімум 2 роки перевантаженого боргом бізнесу в ЄС.

4. Оренда

Тут немає однозначних відповідей, бо з однієї сторони вона заморожується, а податки для орендодавців відтерміновуються. Тобто бізнесу платити за оренду не треба, але орендодавцям від дій уряду полегшення немає, бо вони все одно повинні будуть сплатити податки, але потім (податковий борг).

Ситуація в США

Частково ми вже її розглядали, коли мова йшла про друкування грошей з боку ФРС. Там, зокрема, йшлося про викуп корпоративних облігацій та загалом підтримку саме фінансового сектору. Логічно, що США намагаються стабілізувати саме банки, бо якщо вони почнуть розвалюватись, то потягнуть за собою все.

Список постів:
Як працює друкувальний верстат в США: https://t.me/Konkretyka/639
Про порятунок великих компаній та банків з боку ФРС: https://t.me/Konkretyka/642

Почнемо з того, що зараз у всьому світі поширюється шалений провал у споживчих витратах. Тобто люди менше витрачають. Це означає, що бізнес нічого не заробляє. Щоб подивитись, як себе почуває споживчий попит в США, ми відкриємо Consumer Comfort Index, нижче я покажу прогноз від 9 April 2020:

При цьому нам вже відомо, що цей індекс різко обвалився зі свого піку (максимум за останні 19 років) у 63.5 на 6.8 пунктів. Це сильніше падіння, ніж у 2008 році.
Джерело: https://www.bloomberg.com/news/articles/2020-03-05/u-s-consumer-comfort-hits-10-week-low-on-buying-climate-views

На фоні цього ніякі заходи не врятують малий бізнес від масових банкрутств, а світ – від рецесії економіки. Бо споживач втрачає ресурси та впевненість, а це автоматично розриває баланси фірм в економіці, бо їм нікому продавати товари та послуги.

Заходи ФРС

У 2008 році американські регулятори проспали схему Понці, коли вони вперто не помічали, що банки мутять воду з CDO. Тобто домішують в цінні папери з високим кредитним рейтингом сміттєві кредити, які потім призвели до краху балансів американських банків. Цього разу вони не помітили, як американські корпорації набрали кредитів:

А паралельно зливали доходи на викуп своїх акцій, розганяючи їх ціну:

В результаті це призвело до того, що зараз американські компанії не мають вільних грошей для продовження роботи.
Класикою цієї історії є компанія Боїнг, про яку я писав тут: https://t.me/Konkretyka/640

Таке положення змусило ФРС розпочати друкувати гроші. При цьому, як я і писав раніше, у такого друку є певний алгоритм, і він демонструє сутність методів бюрократії. Простими словами, в США зовсім не нормалізували систему після кризи 2008 року. Влада продовжувала набирати дисбаланси, що вимірювались у піднятті цін на фінансові активи та роздмухуванні потенціалу для майбутньої сильної доларової інфляції.

Програма ФРС:

  • денний ліміт на купівлю американського боргу 75 млрд. Це в свою чергу дасть змогу розганяти пряме фінансування з бюджету, як для економіки (кредити, гарантії), так і населення (фіндопомога і т.п.);
  • денний ліміт на купівлю іпотечних паперів на 50 млрд.;
  • 300 млрд. на фінансування боргів великих компаній;
  • додаткові заходи через інші програми фінансування фінансового сектору.

Нова програма ФРС від 9 числа або так звані додаткові заходи:

– ФРС починає викупати junk-облігації, тобто облігації ненадійних емітентів. Простими словами, компаній, які погано вели свою бізнес-діяльність.

Чому рішення від 9 числа є небезпечні? Ми сьогодні маємо знищення вільного ринку. Нагадаю, що ринок боргу чи акцій створений на основі двох сторін, коли один є продавцем, а інший – покупцем. В природній системі такий паритет створює нові капітали та більш гнучко реагує на зміни умов.

Наприклад, була компанія А, вона продала свої облігації якомусь інвестору, таким чином, компанія залучила фінансування і продовжила розбудову своїх потужностей. А інвестор отримав прибутки (відсотки по кредиту), які зміг витратити на купівлю товарів чи послуг. Це все призводить до зростання економіки. В свою чергу, якщо компанія А проводить неефективну політику і її фінансові показники падають, то, коли вона знову вийде на ринок, інвестори не дадуть їй грошей. В результаті, страх не отримати фінансування і став тим стимулом, який підтримував більш ефективний підхід до економіки. А не як зараз, коли компанії зливають масу грошей не в розробки, а в підтримку росту акцій. Також банкрутство цих компаній очищало економіку від неефективних витрат.

Звісно, уважний читач скаже, що якщо компанія А збанкрутує, то удар по економіці буде не менш сильний. Так, але це є не наслідком вільного ринку, а наслідком великих податків, регуляції і втручання держави в економіку. Простими словами, з 30-х років ХХ століття, коли почали будувати big government, всі забули, що в такій системі вільний ринок буде поступово заміщуватись державними установами і «державними» фінансами. Це ще не реставрація СРСР, але США узяло «правильний» курс на ідеї Рузвельта, якому трішечки не вистачило, щоб побудувати планову економіку в США (про Рузвельта і його кодекси конкуренції читайте на каналі).

Ризик нової програми ще і в тому, що ВВП США та грошова база не встигнуть настільки провалитись, щоб нові гроші не призвели до інфляційного шоку. Звісно, більша частина емісії не потрапить за кордони фінансових ринків чи балансу ФРС. Однак, ми ще не бачили емісії в 4 трлн. за декілька місяців… Нагадаю, що ФРС надрукувала 2+ трлн. з 2010 по 2014 роки. Тоді вони зуміли розмазати цю ліквідність на «природному» просіданні економічної активності, але зараз це виглядає, як скажена машинка, що продовжує заливати грошима зламану фінансову систему. Це вже не просто «нова реальність», це поступовий перехід до нового експерименту…

Поділитись: