Адміністрування податків потребує змін — МВФ

Read More

На Конкретиці часто критикується МВФ, і не безпідставно, бо організація має специфічну репутацію. Зокрема були випадки прямої некомпетентності МВФ, про що свідчить Річард Ку в своїй праці стосовно безвідповідальних рекомендацій по економіці Японії [1] або їх реформи в державах екс-СРСР [2] (провальна приватизація, шокова терапія). В результаті цих настанов, з планових економік тільки Китай зміг стати відносно самостійним (бо там не було місії МВФ). Всі інші або втратили статус індустріальної країни, або були поглинуті європейським капіталом.
Примітка: Мінуси поглинання економіки з боку іноземного капіталу дуже добре підкреслили Leszek Balcerowicz і Andrzej Rzońca у своїй книзі «Загадки економічного росту»:

«З фінансуванням інвестицій з іноземних заощаджень пов’язані, як мінімум дві проблеми:

– в довгостроковій перспективі тільки частина з досягнутого за їх рахунок приросту доходів залишаться в країні. Це та частина, яка іде на оплату праці робітників, зайнятих на виробництві.

– іноземні інвестори у випадку негативних подій в країні — швидше виводять свої капітал ніж вітчизняні, збільшуючи дисбаланс в економіці (примітка — це призводить то валютної кризи)»[3].

Однак навіть МВФ іноді говорить правильні і очевидні речі, про що і піде мова в цій статті. Зокрема основою для написання цієї статті, є дослідження від Era Dabla-Norris, яка обіймає посаду Division Chief, Fiscal Affairs Department, IMF та її колег [4].

Якість адміністрування податків дуже важлива

У своїй статті голова бюджетного департаменту МВФ приводить цитату засновника одного зі стартапів, які базуються в Пало Альто, столиці Кремнієвої долини:

«Коли ми формуємо команду для просування нашого продукту, важливу роль відіграють не тільки розробники та маркетологи, але і хороші бухгалтери та податкові спеціалісти. Дотримання податкового законодавства є настільки складним, що якщо ви не зрозуміли його правильно з першого разу, ви перебуваєте в зоні ризику потенційних податкових перевірок»[4].

Якщо коротко, то вона має на увазі, що адміністративні формальності по звітності та вирахуванню податків вимагають від маленьких компаній додаткових витрат на послуги юристів та бухгалтерів, щоб не нарватися на штрафні санкції з боку фіскальної служби.
Фактично чинуші усюди однакові, вони спеціально ускладнюють фіскальне законодавство та регуляторну систему, щоб, по-перше, мати собі «роботу» і, по-друге, створювати враження важливості та корисності для суспільства.

В цьому плані дуже чітку характеристику дав Людвіг фон Мізес:

Предприятия, стремящиеся к получению прибыли, опираются на добровольный выбор потребителей. Им не выжить, если у них нет большого числа покупателей. Но различные бюрократические управления насильно приобретают себе «постоянных клиентов». То, что в учреждение обращается множество людей, не является доказательством того, что оно удовлетворяет насущные нужды этих людей. Это свидетельствует только о том, что учреждение вмешивается в дела, которые играют важную роль в жизни каждого человека [5].

Така практика змушує компанії витрачати шалені гроші на папірці та консультації, щоб заплатити правильну суму податку/заповнити звітність. В багатьох випадках компанії хочуть зекономити й це нормально, бо вони в статусі стартапу, але у разі помилок у звітності/сплачених податках, вони ризикують отримати штрафи.
Сама голова бюджетного департаменту МВФ так окреслює цю проблему:

Витрати на дотримання податкового законодавства можуть бути особливо обтяжливими для стартапів,  малих і середніх підприємств (далі — МСП). Витрати можуть внести істотну долю в податковий тягар, з яким стикаються фірми без урахування зобов’язань за прямими податками[6].

Фактично далі вона вказує, що спрощення адміністрування податків призводить до підвищення збору податків і загалом покращує бізнес клімат. Особливо це важливо для малого та середнього бізнесу, який має обмежені фінансові ресурси, щоб утримувати цілі відділи, що будуть допомагати їм не попасти на штрафи та санкції.
Цікаво, що у своїй роботі, вона звертає увагу на Україну і наводить такий цікавий графік:

«В Україні витрати на дотримання податкового законодавства для МСП на 117 відсотків вище»[7].

Так як Україна відноситься до країн, в яких якість податкового адміністрування нижча, ніж в розвинених державах, то наші малі та середні компанії несуть зайві витрати, які могли б бути направлені на розвиток підприємства.

Щоб підсумовувати, хочеться зазначити, що навіть в МВФ звертають увагу на те, що регулювання фіскальної системи повинно бути максимально спрощено. Таким чином, ми отримаємо не тільки покращення бізнес клімату, але і звільнимо підприємців від зайвої паперово-електронної роботи. Держава у ХХІ столітті повинна змінитися, щоб відповідати вимогам часу та свого народу, який створив її, в першу чергу, для забезпечення власної свободи, а не податкового та регуляторного рабства.

Джерела:

  1. Koo, Richard C. Good Budget Deficits us. Bad Budget Deficits. Р.78
  2. Цивілізаційні моделі сучасності. С. 396
  3. Leszek Balcerowicz, Andrzej Rzońca. Загадки економічного зросту. С.95
  4. Era Dabla-Norris. Tax administration matters for firm productivity.
  5. Людвіг фон Міхзес. Бюрократія.
  6. Era Dabla-Norris. Tax administration matters for firm productivity.
  7. IMF Working Paper. Tax Administration and Firm Performance: New Data and Evidence for Emerging Market and Developing Economies
Поділитись: